Як Лукашенко заробляє на війні? Економіст Романчук про загрозу наступу з Білорусі та як режим годується від двох "корів"

Білорусь давно перестала бути нейтральною державою у війні Росії проти України. Формально Мінськ не відправив свою армію у повномасштабне вторгнення, однак режим Олександра Лукашенка надає Кремлю територію, військову інфраструктуру, логістику та економічну підтримку.

Водночас сам Лукашенко опинився у пастці: з одного боку, він дедалі більше залежить від путіна, а з іншого — розуміє, що пряме втягування білоруської армії у війну може коштувати йому влади.

В інтерв’ю Олені Солодовніковій економіст Ярослав Романчук пояснює, чому Білорусь уже є частиною «осі зла», як Лукашенко заробляє мільярди на війні, чому Кремль фактично контролює силовий блок країни та чи реальний сценарій нового наступу на Україну або країни Балтії.

«Білорусь — частина блоку агресора»

На думку Романчука, питання про те, чи бере Білорусь участь у війні, вже давно втратило сенс.

«Лукашенко давно втратив незалежність і можливість ухвалювати рішення у таких питаннях. Білорусь перебуває під російською окупацією та контролем».

За його словами, Кремль уже фактично визначає зовнішню та безпекову політику Мінська.

«Лукашенко — маріонетка Кремля. Якщо Кремль вирішить, що щось має бути зроблено, це буде зроблено».

Водночас Романчук вважає, що сам Лукашенко не зацікавлений у прямій участі білоруської армії у війні.

«Він розуміє, що 99% його армії перетворяться на гарматне м’ясо».

Чому Лукашенко боїться прямої війни

Романчук пояснює, що головна причина обережності Лукашенка — страх втратити внутрішню підтримку.

«Білоруси ще терплять Лукашенка, тому що їхні сини масово не гинуть на війні».

На його думку, пряме вторгнення Білорусі в Україну може спровокувати внутрішню кризу всередині самої країни.

«Якщо ситуація зміниться, це буде кінець підтримки Лукашенка всередині країни».

Попри страх перед прямою участю у бойових діях, режим Лукашенка отримує величезні економічні вигоди від війни.

Романчук звертає увагу на різке зростання білоруського ВВП:

«У 2021 році ВВП Білорусі був менше 65 мільярдів доларів. У 2025 році — вже близько 92 мільярдів».

За його словами, білоруський режим заробляє на поставках Росії продовольства, військової продукції та логістичних послуг.

Однак економіст уточнює: вигоди від війни отримує не білоруське суспільство, а вузьке коло людей навколо Лукашенка.

«Коли я кажу, що Білорусь виграла від війни, я маю на увазі 1–2% населення — клан Лукашенка та його оточення».

Кремль контролює силовий блок Білорусі

Романчук переконаний, що білоруські силові структури давно інтегровані у російську систему впливу.

«Більшість генералів, КДБ та спецслужб навчалися у Москві».

Він проводить паралелі з Україною до 2014 року, коли значна частина силового апарату була пов’язана з Росією.

«Багато українських генералів мали російські паспорти. Це була частина підривної операції Росії проти України».

На думку економіста, сьогодні Білорусь ще глибше інтегрована у російську систему.

«Росія контролює енергетику, фінансову систему, армію та зовнішню політику Білорусі».

Саме тому, вважає Романчук, Кремль здатен у будь-який момент замінити Лукашенка.

«Якщо Лукашенко не зробить того, що хоче Кремль, його просто усунуть».

‍Чи можливий удар через Сувальський коридор

Одним із найбільш тривожних сценаріїв останніх років залишається потенційна атака Росії та Білорусі через Сувальський коридор — вузьку ділянку між Польщею та Литвою, яка з’єднує Калінінградську область із Білоруссю.

Романчук визнає, що ризик повністю виключати не можна. Водночас він наголошує: країни регіону вже готуються до такого сценарію.

«Польща, Фінляндія, Швеція, Данія добре розуміють небезпеку».

На його думку, у випадку атаки Кремль отримає не перемогу, а катастрофу.

«Якщо Росія і Білорусь атакують Сувальський коридор, це стане дуже швидким початком кінця Російської імперії».

Розчарування Заходом

Романчук критикує частину західних політиків за спроби вести переговори з Лукашенком.

Особливо він звертає увагу на контакти французького президента Еммануеля Макрона з білоруським диктатором.

«Якщо вони досі вважають, що можуть домовитися з Лукашенком або через нього впливати на Путіна, то вони повністю не розуміють ситуацію».

На думку економіста, Захід надто довго намагався сприймати Кремль як потенційного партнера.

«Єдине місце, де мають “слухати” Путіна і Лукашенка — це трибунал у Гаазі».

Санкції та політичні в’язні

Окремо Романчук коментує дискусії навколо можливого пом’якшення санкцій проти Білорусі в обмін на звільнення політичних в’язнів.

За його словами, Лукашенко фактично перетворив людей на інструмент торгу із Заходом.

«Лукашенко продає політичних в’язнів як заручників».

Економіст нагадує, що попри окремі звільнення, у білоруських тюрмах залишаються тисячі людей. Понад 4000 політичних в’язнів досі перебувають у в’язницях.

Він також попереджає, що зняття санкцій допоможе не білоруському суспільству, а лише режиму.

«Лукашенко отримає більше грошей для фінансування своїх операцій і допомоги Росії».

Чому Лукашенко колись слухав економістів

Наприкінці розмови Романчук згадує власний досвід спілкування з Лукашенком у 2000-х роках. Він розповідає, що тоді диктатор певний час цікавився економічними реформами. Однак, наголошує Романчук, це ніколи не означало прагнення до свободи чи демократії.

«Він хотів не свободи для людей. Він хотів посилити власну владу».

На думку економіста, і Лукашенко, і Путін використовували ринкові реформи лише як інструмент накопичення ресурсів.

«Диктатори можуть слухати професійні економічні поради. Але це не робить їх лібералами».