«Освіта перестала бути соціальним ліфтом». Головні тези інтерв’ю Володимира Бугрова
Вибір читачів
.jpg)
Чому українська освіта опинилася у кризі, чи деградують університети та навіщо молодь досі масово женеться за дипломами
Українська система вищої освіти переживає одну з найглибших криз за роки незалежності. Війна, відтік молоді за кордон, дистанційне навчання, падіння престижу викладацької професії та девальвація самого поняття університетської освіти створили ситуацію, коли дедалі більше людей ставлять питання: чи не деградують українські університети?
В інтерв’ю Олені Солодовніковій колишній ректор КНУ імені Тараса Шевченка, професор Володимир Бугров говорить про руйнування освітньої культури, хабарі, кризу мотивації студентів, проблеми дистанційної освіти та втрату освітою ролі «соціального ліфта».
Україна втратила іноземних студентів через війну та дистанційне навчання
Бугров нагадує, що до повномасштабного вторгнення Україна була важливим освітнім центром для студентів з Азії, Африки та Близького Сходу. Найчастіше іноземці їхали на медичні, технічні та природничі спеціальності. За його словами, причина була не лише у відносно дешевій освіті:
«Нам треба наголошувати на тому, що українська освіта якісна».
Водночас після 2022 року ситуація різко змінилася. Однією з головних причин став фактор безпеки. Інша проблема — сумніви іноземних держав щодо якості дипломів, отриманих у дистанційному форматі.
Бугров критично оцінює масове захоплення онлайн-освітою. На його думку, дистанційне навчання може працювати для дорослих та мотивованих людей, але не здатне повноцінно замінити університетське середовище для молоді 17–19 років, коли формується особистість.
«Освіта перестала бути соціальним ліфтом»
Однією з ключових тез Бугрова стала думка про те, що українське суспільство більше не сприймає освіту як шлях до успіху.
«Проблема нашої освіти на сьогоднішній день полягає в тому, що в Україні освіта перестала бути соціальним ліфтом».
Він порівнює ситуацію із західними країнами, де престижний університет означає величезну конкуренцію та серйозне навчальне навантаження.
«Наші студенти і студентки, які повертаються з мобільності з хороших європейських університетів, вони розказують, що там роботи набагато більше, ніж тут».
На думку професора, в Україні натомість відбулася девальвація самої цінності освіти.
«Колекціонування дипломів заради дипломів мене дивує».
«Кращого може навчити тільки кращий»
Окремо Бугров говорить про деградацію статусу викладача та зміну ставлення до освіти після 1990-х років.
«Кращого може навчити тільки кращий. Гірший може навчити тільки гіршого за себе».
Він згадує, що у радянські часи професія вчителя мала значно більший суспільний авторитет:
«Коли мій батько виходив і йшов на роботу, то сусід знімав капелюха і казав: “Добрий день, пане вчитель”».
За словами Бугрова, у 1990-х роках відбулося руйнування престижу освіти через економічний хаос та масову девальвацію професійних стандартів.
«Вакханалія економічна, яка була в 90-х роках, вбила шану до освіти, шану до вчителя».
Бугров також пояснює, як у 1990-х роках українська система освіти почала штучно розширюватися.
«Почали з технікумів робити інститути, з інститутів — університети».
На його думку, це призвело до розмивання різниці між класичною університетською освітою та професійною підготовкою.
Він пояснює, що університет і профільний педагогічний чи технічний заклад мають різну логіку:
«Я не кажу, що це погано, просто це різний зміст».
Чому Україні потрібні хіміки, фізики та математики
Професор окремо звертає увагу на кризу природничих наук в Україні. Він вважає великою помилкою те, що молодь масово обирає «модні» спеціальності, тоді як країні критично бракує фахівців у хімії, фізиці та біології.
«Коли мене запитують, куди віддати дитину, щоб вона мала гарантований шматок хліба, я кажу: на хімію, фізику, біологію, математику».
Бугров наголошує, що саме природничі науки сьогодні формують основу сучасної економіки — від фармацевтики до матеріалознавства та штучного інтелекту.
Штучний інтелект змінює освіту, але не скасовує її
Бугров визнає, що штучний інтелект радикально змінює ринок праці, але це не означає, що університети втратили сенс.
На його думку, майбутнє — за soft skills та здатністю людини постійно перевчатися.
«Світ сьогодні настільки динамічний, що люди говорять про soft skills — здатність працювати в колективі, до саморозвитку, комунікації».
Водночас він переконаний, що фундаментальні знання залишаються критично важливими.
«Не можна навчити людину»
Одна з головних філософських тез інтерв’ю стосується самого сенсу освіти.
Бугров переконаний, що університет не може «вкласти» знання в голову студента автоматично.
«Не можна навчити людину. Навчити можна собаку, папугу. Людина вчиться сама».
Він пояснює, що справжня освіта — це не набір дипломів, а процес побудови особистості.
«Освіта — це будувати самого себе».
Головна думка Володимира Бугрова полягає в тому, що криза української освіти — це не лише проблема університетів чи Міністерства освіти. Вона відображає стан усього суспільства: ставлення до знань, культури праці, відповідальності та професіоналізму.
Попри жорстку критику системи, професор не вважає українську освіту безнадійною. Навпаки, він наголошує, що українські студенти та науковці залишаються конкурентними у світі. Але для цього освіта знову має стати цінністю, а не формальністю.
.jpeg)