Атомна рулетка. Як «Росатом» обходить міжнародні санкції та наражає світ на ядерну катастрофу?
Вибір читачів
Економіка росії перебуває під безпрецедентним тиском міжнародних санкцій, проте один сектор залишається парадоксально недоторканим. Державна корпорація «Росатом» та її розгалужена мережа підрядників продовжують функціонувати, укладати багатомільярдні контракти та будувати ядерні реактори по всьому світу. У той час як російські металургійні та фінансові гіганти задихаються від обмежень, атомні підрядники зберігають доступ до глобальних ринків. Як українським хакерам Cyber Anarchy Squad та Hacker Cat вдалось частково розірвати це порочне коло?
Цифрове поглинання
Кібератака на ТОВ «ЗЕСКМІ» - одна з найбільш руйнівних операцій в історії російської промисловості. Завод, розташований у Краснодарі, відігравав критичну роль у виготовленні складних металевих конструкцій, струмопроводів, теплообмінників та спеціалізованих кріплень для цілої низки АЕС. Хакери перебували у внутрішній ІТ-інфраструктурі підприємства протягом кількох місяців, здійснюючи непомітну розвідк. Використовуючи системні вразливості в адмініструванні мережі, вони реалізували класичний, але бездоганно виконаний «ланцюг компрометації» (kill chain), отримавши доступ до комп'ютерів адміністраторів, а згодом і до глибоких ешелонів віртуалізації.
В результаті відбулось тотальне знищення цифрового середовища заводу. Стерли близько 300 терабайтів даних і підприємство миттєво втратило контроль над логістикою, фінансами, складськими запасами та простежуваністю виготовлених деталей. Без цих баз даних керівництво заводу втратило можливість підтвердити походження будь-якого металу чи сертифікат якості для конкретного енергоблока, що означає повну втрату легітимності продукції в очах міжнародних регуляторів.
Наразі ТОВ «ЗЕСКМІ» фактично припинило своє функціонування, а його керівництво відмовилося від будь-яких публічних коментарів. Паралельно зі знищенням інфраструктури, хакери заволоділи інформацією, що містить контракти, креслення, акти приймання-передачі та внутрішнє листування.
Геополітичний щит
Що стало відомо завдяки аналізу дослідників з групи Cat Eyes OSINT спільно з аналітиками інституту KRONOS. Документи та відкриті дані свідчать про те, що фінансові та металургійні партнери атомної галузі перебувають під жорсткими санкційним обмеженнями . Однак сам «Росатом» та його безпосередні виробничі підрядники продовжують оперувати на глобальних ринках.
Найяскравішими прикладами використання міжнародних проєктів як санкційного щита є АЕС «Пакш-2» в Угорщині та АЕС «Аккую» в Туреччині.
Прокремлівський уряд Угорщини продовжує реалізацію проєкту «Пакш-2», що фінансується російським кредитом на 10 мільярдів євро. У серпні 2022 року угорський регулятор (HAEA) видав ліцензію на будівництво, а аудит Paks II Ltd. сертифікував машинобудівний дивізіон «Росатома» на відповідність вимогам безпеки. Ба більше, у червні 2024 року Європейський Союз ухвалив 14-й пакет санкцій, який містив пряме та повне виключення для проєкту «Пакш-2». Генеральний директор Paks II Гергей Яклі зазначив, що це рішення фактично усунуло необхідність для компаній просити дозволи на експорт у своїх національних урядів, гарантуючи безперешкодний рух обладнання.
Аналогічна ситуація спостерігається і з турецькою АЕС «Аккую». Коли західні фінансові санкції призвели до заморожування 2 мільярдів доларів США в банку JP Morgan, Туреччина домоглася від Вашингтона спеціальних винятків для проєкту, створивши «спеціальний платіжний коридор». Для забезпечення будівництва також розроблялися схеми фінансування через платежі турецької державної компанії BOTAŞ за російський газ.
У дампі ТОВ «ЗЕСКМІ» містяться численні документи, пов'язані з цими та іншими проєктами. Аналітики виявили документ під назвою «ПЕРЕПРЕДЪЯВКА №523 АЭС Аккую 870318», що свідчить про активну фазу постачання обладнання та, ймовірно, процедури повторного пред'явлення продукції через виявлений брак.
Також наявні контракти на постачання металовиробів для індійської АЕС «Куданкулам» (замовлення 281-2), Білоруської АЕС (енергоблоки №1 та №2), АЕС «Руппур» у Бангладеш та Мецаморської АЕС у Вірменії. Ці глобальні форпости дозволяють російському машинобудуванню утримувати фінансові потоки та підтримувати ілюзію стабільності, маскуючи внутрішню кризу.
Смертельна економія
Найбільш тривожним відкриттям у злитих документах ТОВ «ЗЕСКМІ» є докази систематичного порушення матеріалознавчих стандартів під час виготовлення критичного обладнання. У технічних специфікаціях для Курської та Ленінградської АЕС зафіксовано свідому заміну сертифікованих імпортних спеціальних сталей на дешевший російський аналог.
Заміна сталі може бути припустимою у хімічній чи харчовій промисловості, але в активній зоні ядерного реактора вона перетворюється на бомбу сповільненої дії. До екстремальних температур, тиску та хімічно агресивного середовища додається інтенсивне іонізуюче випромінювання.
Радіація прискорює втрату хрому в експоненційному масштабі. Невідповідність фізико-хімічних властивостей сталі умовам радіаційного опромінення безпосередньо загрожує розгерметизацією контурів охолодження. Як показала історія техногенних катастроф, втрата теплоносія неминуче призводить до перегріву активної зони та масштабного викиду радіації.
Виробничий хаос
Технологічна деградація, зафіксована у документах ТОВ «ЗЕСКМІ», не обмежується лише маніпуляціями з металургією. Витік даних демонструє глибоку кризу виробничої культури, спричинену фінансовим тиском та нереалістичними дедлайнами.
Відповідно до додаткової угоди від 1 грудня 2022 року, на підприємство було накладено безпрецедентно жорсткі штрафні санкції: 5% від суми невиконаного місячного плану відвантажень для Курської АЕС . Цей фінансовий зашморг змусив керівництво заводу перейти до форсованого виробництва найскладніших виробів — струмопроводів та теплообмінників. Поспіх неминуче трансформувався у масові порушення протоколів зварювання. Ґ
Для забезпечення стійкості до міжкристалітної корозії зварні шви аустенітних сталей вимагають повільного охолодження та точного контролю погонної енергії. Замість цього, задля виконання плану, завод значно скоротив час на обов'язковий неруйнівний контроль (ультразвукову дефектоскопію та рентгенографію).
Паралельно з цим, у 2023–2024 роках завод опинився у ситуації «подвійних стандартів». Основні потужності найкращих лабораторій та найбільш кваліфіковані зварювальні бригади підприємства були відволічені на виготовлення показових контрольних зварних з'єднань для експортних проєктів — АЕС в Туреччині та Угорщині. Для того, щоб забезпечити безперебійний транзит цих виробів через митниці третіх країн, керівництво запровадило практику проведення атестацій технологій зварювання за «спрощеними схемами». Відволікання ресурсів на вітринні закордонні проєкти призвело до критичного зниження якості серійної продукції, призначеної для внутрішніх станцій росіі.
Крім того, виявлено шокуючий факт переходу заводу на масове самостійне виготовлення кріпильних елементів (шпильок, гайок, гвинтів) за загальнопромисловими стандартами ГОСТ Р ІСО, замість закупівлі сертифікованих оригінальних деталей ядерного класу. Системи кріплення трубопроводів та кабельних трас на АЕС постійно піддаються вібраційним навантаженням та термічним циклам. Використання кустарних елементів, які не пройшли повного циклу багаторічних ресурсних випробувань на втому металу (що особливо актуально для Калінінської АЕС), створює величезний ризик розгерметизації або обвалення кабельних систем .
Інституційна корупція
Виникає закономірне запитання: яким чином обладнання, виготовлене з невідповідної сталі, зі сфальсифікованими протоколами зварювання та несертифікованими кріпленнями, успішно проходить державне приймання? Аналіз злитих документів дає однозначну відповідь — через інституційну корупцію та конфлікт інтересів.
Згідно з даними розслідування, виробник ТОВ «ЗЕСКМІ» та контролюючий орган АТ «ВПО «ЗАЕС» (Всеросійське виробниче об'єднання «Закордоненергобудмонтаж»), який повинен здійснювати незалежний і неупереджений технічний аудит, базуються на одному виробничому майданчику в Краснодарі. Між ними існують прямі фінансові відносини орендодавця та контролера.
Цей конфлікт інтересів фактично формалізує всі процедури державного нагляду, зводячи їх до принципу «в одному вікні». Замість того, щоб бракувати дефектні вироби та вимагати використання сертифікованої сталі 08Х18Н10Т, інспектори АТ «ВПО «ЗАЕС» інтегровані у процес системного приховування технологічних відхилень ще на етапі складання обладнання. Така кругова порука робить внутрішні перевірки «Росатома» абсолютно фіктивними, легалізуючи відправку потенційно небезпечного обладнання на будівельні майданчики як всередині Росії, так і за кордоном.
Продукція подвійного призначення, що формально контрактується для потреб атомних електростанцій, є життєво необхідною для виробництва сучасного озброєння, систем радіолокації, атомних підводних човнів та підтримки критичної військової інфраструктури. Йдеться не просто про загальнопромислові деталі, а про високотехнологічні компоненти, легальний доступ до яких наразі повністю заблокований для російських оборонних підприємств. Спеціалізована сталь, прецизійні теплообмінники, мікроелектроніка та складні системи автоматичного управління, які закуповуються нібито для цивільних реакторів, мають пряме застосування у військовому суднобудуванні, ракетобудуванні та аерокосмічній галузі.
Наприклад, труби особливого сплаву та надміцні струмопроводи здатні витримувати екстремальні навантаження, що робить їх ідеальними для використання у конструкціях балістичних носіїв або системах охолодження ядерних установок на підводних крейсерах. Електронна компонентна база, яка імпортується для систем безпеки АЕС, ідентична тій, що використовується в комплексах радіоелектронної боротьби та системах наведення високоточних ракет. Без стабільного нелегального імпорту цих критичних матеріалів через атомні хаби виробництво сучасного озброєння в Росії стикається з нездоланними бар'єрами, що веде до деградації всього військового потенціалу.
Для легалізації цього безперервного транзиту використовується механізм так званого ядерного щита. Будь-які вантажі, спрямовані на об'єкти Росатома, отримують імунітет під виглядом обладнання, необхідного для безпечної експлуатації реакторів. АТ Атомбудекспорт виступає центральним оператором, який приховує постачання під егідою виконання міжурядових угод, створюючи ідеальну ширму для прихованої військової логістики.
У цій глобальній схемі кожен закордонний майданчик виконує свою конкретну технічну або фінансову роль. Турецька АЕС Аккую функціонує як основний транзитний хаб для фізичного ввезення підсанкційних матеріалів. Внутрішні документи ТОВ ЗЕСКМІ підтверджують масове виготовлення зразків для випробувань за замовленнями 235-И, 248-И та 310-И. Під приводом атестації технологій, як це відбулося з партією труб Волзького трубного заводу у квітні 2024 року, забезпечується стабільний потік продукції, яка отримує сертифікацію через міжнародні протоколи приймання та згодом може бути непомітно перенаправлена на військові заводи всередині РФ.
Угорський проєкт АЕС Пакш-2 дозволяє долати технологічні бар'єри європейських країн. Завдяки проведеній восени 2024 року сертифікації технологій зварювання за стандартом ISO 3834-2010 російська продукція отримує документальну відповідність жорстким вимогам ЄС. Це відкриває шлях для її вільного переміщення західними юрисдикціями без зайвої уваги митних органів.
Водночас майданчики в Азії та Африці вирішують критичні завдання фінансової автономії. Проєкт АЕС Руппур у Бангладеш генерує валютні надходження та дозволяє агресивно авансувати закупівлі дефіцитної сировини на світових ринках. Укладена додаткова угода фіксує можливість здійснювати передоплати на рівні 77 відсотків від вартості контрактів через підсанкційний Совкомбанк. Єгипетська АЕС Ель-Дабаа використовується для проведення тіньових розрахунків через Газпромбанк за роботу російських інженерних підрозділів та конструкторських бюро, оплачуючи розробку складних систем управління в повний обхід міжнародного фінансового моніторингу
Уповільнена техногенна катастрофа
Кожен із виявлених факторів — використання високовуглецевої сталі 12Х18Н10Т, порушення температурних режимів зварювання, впровадження несертифікованих кріплень та фіктивний державний нагляд — є серйозним порушенням ядерної безпеки, який перетворює російські реактори на бомби уповільненої дії. Ці фізичні відхилення неминуче та гарантовано призведуть до атомного руйнування критичних вузлів, розгерметизації систем охолодження та радіаційних аварій.
Знищення цифрової інфраструктури ТОВ «ЗЕСКМІ» хакерами «Cyber Anarchy Squad» лише позбавило цей процес залишків документального контролю, унеможлививши відстеження вже змонтованого дефектного обладнання.
Очевидно, що міжнародній спільноті слід переоцінити ризики співпраці з російськими ядерними корпораціями, оскільки відсутність санкцій не гарантує безпеки проєктів, а навпаки, дозволяє експортувати структурну вразливість в енергетичні системи інших держав.
Кронос: https://ksdsi.org/uk
● СAT OSINT Project: https://cateyesosint.com
● Хакерський кіт: https://t.me/hacking_cat
Cyber Anarchy Squad: https://t.me/cyber_anarchy_squad
