Бомбосховище за $20 тисяч. Як у Львові підвал перетворили на «квартиру», а покупців "кидали на завдатках"

27 квадратних метрів біля вокзалу, свіжий ремонт, побутова техніка і ціна, від якої складно відмовитися — $20 тисяч. На перший погляд, майже ідеальний варіант для квартири у Львові. Є лише одна проблема: це підвальне приміщення. А за його адресою офіційно значиться велике укриття.

Невже у Львові бомбосховища продають як житло?

Ми знайшли оголошення про продаж приміщення на вулиці Марка Вовчка, 26. На відео потенційним покупцям показують невелику облаштовану квартиру: душову кабіну, пральну машину, меблі та свіжий ремонт.

«Побутова техніка вся залишається, пральна машина, душова кабіна», — розповідає продавчиня.

Спочатку приміщення пропонували за близько $20 тисяч. Після нашого контакту із жінкою, яка представлялася власницею, ціна несподівано впала ще на чверть.

«Документи готові до угоди. Я є власник», — запевнила вона.

Ми попросили показати документи і навіть запропонували внести аванс. Але продавчиню цікавила виключно повна оплата — одразу.

Тож замість того, щоб віддавати гроші, ми вирішили перевірити сам об'єкт.

Квартира за зачиненими дверима

Будинок на Марка Вовчка, 26 справді має величезний підвал. Він занедбаний, темний і більше нагадує склад непотрібних речей, ніж приміщення, яке має рятувати людей під час обстрілів. Жодної очевидної вказівки на вході, що тут розташоване укриття. А квартира, яку нам пропонували придбати, — за зачиненими дверима. В іншій частині підвалу тим часом кипить ремонт.

Можна припустити, що приміщення облаштовують для людей, які зможуть перечекати там обстріл. Але ні. Цю частину підвалу теж готують під апартаменти.

Працівник, який займається ремонтом, про укриття говорить скептично.

«Перший раз чую за бомбосховище. Тут вікна, в бомбосховищі так не бувають. На рівні із землею, це не бомбосховище».

За його словами, приміщення виставлять на продаж після завершення ремонту.

Щодо квартири, яку ми намагалися придбати, він пояснює: її вже показували потенційним покупцям.

«Вони поставили, але не продавали за ті гроші, просто людей підтягували, щоб люди дивились».

Сусіди теж бачили потік потенційних покупців.

Один із них згадує жінку, яку називає Міланою:

«Мілана продавала, так?.. Тут багато ходило, сміялись, казали, що дурять, неправдива інформація».

Катерина, Галина, Мілана

Починаємо з'ясовувати, хто саме продавав нам це приміщення.

На OLX жінка була представлена як Катерина Перехрест. На іншій сторінці вона вже фігурувала як ріелторка Галина Петрич.

Ще одне ім'я, пов'язане з цією ж особою, — Мілашка або Мілана.

Катерина-Галина-Мілана так і не надала нам документів на нерухомість.

Натомість досить швидко повідомила: квартиру вже продали.

А згодом платформа оголошень заблокувала її профіль через підозру у шахрайстві.

Укриття, якого начебто немає

Ми вирушили до комунального підприємства «Левандівка», яке опікується цим об'єктом.

Там про продаж квартир у приміщенні укриття не знали. Перевірити, кому саме належать окремі приміщення, одразу не змогли — відповідна програма зависла.

Директор КП Тарас Буднік саме повернувся з місця російського удару. Його працівники допомагали розбирати завали на вулиці Патона, де загинула одна людина, ще 30 отримали поранення, серед них троє дітей.

Ми розповіли йому про приміщення, яке фактично продають як квартиру.

- Які претензії до цього укриття?»

- Що його реально немає, і там продають квартири.

- Це треба уточнити, якщо ви дозволите.

Після перевірки директор підприємства підтвердив: два приміщення, які разом складають приблизно половину площі зазначеного укриття, приватизовані.

Тобто частина простору, який офіційно значиться як укриття, вже перебуває у приватній власності.

Дані Prozorro дозволяють відтворити історію цього об'єкта.

Те саме нежитлове приміщення, яке сьогодні рекламували як повноцінну квартиру, було продане на торгах у червні 2022 року.

Ціна — 424 500 гривень.

Тоді це був зовсім інший простір — без нинішнього ремонту та облаштування.

Ми звернулися до Управління комунальної власності Львова. Директорка управління Наталя Рясна пояснює: зараз підвали під час воєнного стану не приватизують. Але щодо Марка Вовчка є нюанс. Рішення про приватизацію цього приміщення було ухвалене до початку повномасштабної війни.

Але очевидно, що місто могло відмовитися від продажу, поки були заблоковані реєстри.

У самому Управлінні комунальної власності вважають історію з приватизацією укриття прикрою помилкою, а не системною практикою.

За словами Наталії Рясної, існує ухвала, яка забороняє приватизацію певних об'єктів у підвалах.

«Є така політична воля депутатського корпусу».

Але ця «політична воля» з'явилася лише наприкінці вересня 2023 року — через півтора року після початку повномасштабного вторгнення.

Ми також запитали, скільки укриттів було приватизовано за час до запровадження цієї заборони. Відповіді на це питання не отримали.

До того ж перелік об'єктів, на які поширюється заборона приватизації, постійно змінюється.

Спочатку приватний підвал, потім — бюджетне укриття?

Цього літа мер Львова Андрій Садовий повідомив про нову програму міста.

Її суть — допомагати облаштовувати укриття у підвальних приміщеннях, які перебувають у приватній власності.

«Фінансування від міста — від 70% до 90%».

Тобто механізм виглядає парадоксально: приватне підвальне приміщення можна було придбати, облаштувати, а тепер місто готове фінансувати створення укриття у приватній власності?

$10 тисяч завдатку і квартира, якої покупець не побачив

Історія на Марка Вовчка виявилася не єдиним випадком, який привернув нашу увагу. Діяльність ріелторки, яка пропонувала нам квартиру в підвалі, пов'язують із львівською агенцією нерухомості «Ференс». Компанія регулярно пропонує об'єкти за цінами, які помітно нижчі за пропозиції конкурентів. Ми домовилися переглянути один із таких апартаментів. Невелика квартира, меблі, речі всередині — начебто там навіть живе орендар. Під час розмови з ріелторкою з'ясовуємо: за документами площа — 15 квадратних метрів. Решта — фактично підвал поруч.

На питання про статус приміщення отримуємо ще цікавіше формулювання:

«Це не житлове приміщення, в скобках — для проживання».

Чергове укриття на продаж?

Розпитавши про комунальні тарифи, сусідів, підлогу зпідігрівом і передивившись всі меблі, – робимо вигляд, що зацікавлені я кнайшвидше придбати цю нерухотість. Але документи нам традиційно  не надіслали ані ввечорі,ані завтра. Потім забанили у всіх меседжерах. Мабуть, виглядали занадто допитливимита підозрілими.

Але нам вдається знайти людину, яка вже мала справу з цією ж ріелторкою.

Галина разом із чоловіком приїхала до Львова з Черкаської області. Вони хотіли купити квартиру для дітей-студентів.

Покупців зустріли на вокзалі, посадили в автомобіль і відвезли дивитися нерухомість. Після цього запропонували оформити документи. Не в офісі агентства — у звичайному коворкінгу. Тут Галина передала 10 тисяч доларів завдатку. Право власності пообіцяли оформити приблизно через три місяці.

Пояснення звучало переконливо: будинок належить до історичної спадщини Львова, тому потрібно отримати довідку з історичного відділу міськради. А це довго.тГалина визнає: вона навіть не попросила показати документи на квартиру і не познайомилася з її власником.

«Жінка має такого солодкого журавля в руці. Я на все була згідна».

А вдома почала уважніше читати документи. І побачила деталі, які її насторожили.

Договір про завдаток був укладений не з агентством нерухомості, а з приватним підприємцем Ярославом Ференсом.

У реквізитах, за словами Галини, був зазначений дев'ятизначний, а не десятизначний ідентифікаційний код.

Ріелторка пояснила це тим, що керівник нібито змінював прізвище та відмовився від ІПН, тому використовує номер паспорта.

Тоді Галина почала шукати інформацію про агентство та його власника.

І знайшла численні скарги. За інформацією з відкритих реєстрів, до Ярослава Ференса зараз позиваються кілька клієнтів, які намагаються повернути гроші за завдатками та компенсувати моральну шкоду. Є також відкрите кримінальне провадження.

Галина з чоловіком вдруге приїхали до Львова, щоб повернути свої гроші. Перед зустріччю з ріелторкою вони зайшли до поліції.

І там, за словами Галини, почули:

«Ференс?»

Вони відповіли ствердно.

«І вони хором: ви п'ятнадцяті».

Галина стверджує, що поліція знала про подібні звернення. Гроші подружжю зрештою повернули. Вони вважають, що цьому допоміг розголос. Але так пощастило далеко не всім.

Що залишилося від укриття?

У цій історії є ще одна деталь.

Офіційною власницею приміщення, яке намагалася придбати Галина, та приміщення у підвалі на Марка Вовчка є одна й та сама людина.

При цьому жінка, яка представлялася нам власницею квартири в укритті "Катерина-Галина-Мілана" про свою причетність до нерухомості брехала.

Після приватизації приміщення на вулиці Марка Вовчка так і не продали офіційно. Але протягом кількох місяців воно використовувалося для залучення потенційних покупців і збору «завдатків».

Через місяць після нашого першого візиту ми знову приїхали на Марка Вовчка, 26. У підвалі майже нічого не змінилося. Кілька приміщень, які ще не приватизовані, досі нагадують смітник. Освітлення немає. Але тепер з'явилася табличка: «Укриття». Є і вказівка, хто тримає ключі від дверей. Натомість ремонт у сусідньому приміщенні майже завершили. Судячи з усього, там буде салон краси.