Вибір читачів
Візит до Кишинева залишив моторошні спогади щодо настроїв його мешканців. Мені зустрілись люди на нейтралочках, які насправді мають проросійські погляди.
Разом з іноземними колегами ми питали перехожих – за європейського чи за проросійського кандидата вони голосуватимуть під час парламентських виборів, які наближаються.
Чоловік поважного віку у костюмі спершу вирішив провести власне опитування: «А ви одружені, маєте дітей і якого віросповідання?» ¬— накинувся він на громадян Німеччини та Польщі, — «Мені важливо це знати, бо я не люблю всіх цих нетрадиційних з ЄС, тому не хочу їх підтримувати!». «Війну, як в Україні» він також не хоче, тому бажає проголосувати за проросійський двіж і пропетляти — «тоді точно не нападуть, ми нейтральні». Колись я вже це чула у степах Донбаса. Судячи з риторики, російське пропагандонське телебачення у Молдові і досі працює, ретельно промиваючи мізки.
З молоддю виявилось не краще. Перший ліпший юнак, сказав, що взагалі-то не цікавиться політикою, але поїде навчатися в росію. А молода дівчина — так само не бачить нічого загрозливого у росіянцях — «ми дружимо». І знову – ставлюсь до всього нейтрально.
В центрі Кишинева величезну будівлю накрили прапором ЄС. Звідти країна отримує допомогу, втім більша частина продуктів у супермаркетах — російські. Чоловік на велосипеді каже, що за євроінтеграцію, але так само як і перший респондент уточнює – без ЛГБТ.
Ми зупиняємо стильного чоловіка з донькою та дружиною, вони – за курс в Європу. Але розраховувати в цьому плані на Молдову не збираються, за місяць молодий програміст і його родина емігрує до Португалії.
Заходимо перепочити у кав'ярню. Заклад оформлений як комунальна квартира, де особлива увага приділена численним портретам Пушкіна. Господар довго пояснює, як він любить совок, бо там «все було безкоштовно для дітей». А щодо своїх політичних вподобань у молдавському стилі все на нейтралочках. «Я дружу з тими, хто воює за росію І з тими, хто за Україну. Так само з Ізраілем та Газою». Потім він ще читав лекцію про Бессарабію, яка за останні сто років переходила з рук у руки і ніхто не постраждав.
Як довго Молдова розраховує всидіти між двох стільців? Особливо, коли поруч Придністров'я зі складами росіянської зброї. Зброя, звісно, потрібна для знищення українців у подальшому наступі. Молдова ж сама зустріне загарбників з розпростертими обіймами і накриває стіл з вином. Тому що нейтральні.
Фото — Рувен Зейтц
