У новій книзі How to Win the Information War британський журналіст і письменник Пітер Померанцев досліджує, як під час Другої світової війни фейкові радіостанції успішно підривали нацистську пропаганду. В інтерв’ю для Ukrainian Media він пояснює, чому сучасний світ стикається з подібними викликами — і чому інформаційна війна проти Росії потребує нових підходів.
Про український досвід та брак інвестицій
Померанцев зазначає, що українці вже проводять ефективні інформаційні операції, але масштабувати їх складно через відсутність серйозних ресурсів:
“Під час Другої світової війни Британія вкладала величезні кошти у пропаганду. Сьогодні Україна таких інвестицій не має, бо пріоритетом є фронт.”
Пропаганда та “правда”
Сет Делмер, герой книги Померанцева, не вважав свою роботу журналістикою — для нього це була пропаганда. Він використовував правду, але лише ті факти, які підривали мораль нацистів.
“Баланс між агресором і жертвою, який досі практикують деякі медіа, — це помилковий підхід. Це лінива журналістика.”
Міф про “зомбування”
Померанцев не вірить у всесильний ефект “промивання мізків”:
“Люди самі обирають, брати участь у пропаганді чи ні. Вони не стають зомбі — вони роблять свідомий вибір.”
Штучний інтелект і майбутнє інформаційної війни
AI відкриває новий рівень персоналізованої пропаганди. Тепер можливо створювати контент, націлений на конкретну людину:
“Ми входимо в епоху, коли довіра до інформації стане привілеєм багатих. Решта житиме в океані фейкового контенту.”
Чому фактчекінг більше не працює
За словами Померанцева, перевіряти кожну неправду безглуздо:
“Коли дезінформація виробляється промисловими масштабами, ви програєте, якщо женетесь за кожною брехнею. Треба зупиняти машину, яка їх створює.”
Він пропонує фокусуватися на “пребанкінгу” — випереджувальних діях, що допомагають людям розпізнавати маніпуляції ще до того, як вони з’являться.