«У своїх найсміливіших снах я не міг уявити, що Зеленський стане новим Путіним чи Лукашенком», — говорить відомий український історик Ярослав Грицак. Він не боїться різких формулювань і завжди дивиться на сучасність крізь призму історії. В інтерв’ю для Ukrainian Media Грицак пояснив, чому Україна переживає переломний момент і чому після цієї війни вже ніколи не буде «як раніше».
«За Путіна — ніякого миру бути не може»
Грицак скептично ставиться до будь-яких переговорів із Кремлем:
«За Сталіна, як і за Путіна, тривалий мир неможливий. Агресія — це ядро їхньої політики».
Він переконаний: усі домовленості з Росією без реальних гарантій приречені повторити долю Будапештського меморандуму.
Найбільш драматичним — і водночас історично доленосним — Грицак вважає процес, який відбувається просто зараз.
«Україна щодня виходить із російського простору, в якому жила 300, а може й 400 років. І цей вихід — остаточний».
Але разом із тим він попереджає: «Вийти — ще не означає опинитися у безпеці. Нам потрібні справжні гарантії, що війна не повториться».
«Югославський сценарій? Ні»
Історик спростовує апокаліптичні прогнози про можливий розпад держави:
«Югославізація України неможлива. Польщу можна виключити одразу. Інша історія — Угорщина. Але для того, щоб пред’явити претензії на Закарпаття, їй треба вийти з ЄС. А це вже інший сюжет».
Польща: союзник чи опонент?
Він називає польське суспільство «розділеним на два табори — як Америка на про- та анти-Трампа». Частина поляків бачить у нас союзників, інші ж використовують українське питання у внутрішніх політичних війнах:
«Це не про Україну, це про Польщу. Але, на жаль, Україна стає жертвою цих внутрішніх ігор».
«Зеленський — не диктатор»
Попри критику надмірної концентрації влади в руках президента, Грицак заспокоює тих, хто бачить у цьому ознаки авторитаризму:
«У своїх найсміливіших снах я не можу уявити українського Сталіна. Це минуле. Україна інша».
Головний запобіжник, за його словами, — сильне громадянське суспільство, яке вже довело свою здатність зупиняти владу.
Після війни — дві проєвропейські України
Грицак переконаний: політична боротьба після війни вестиметься не між проросійськими та проєвропейськими силами, а між різними версіями проєвропейської України:
«Будуть дві проєвропейські сили, які сперечатимуться, хто швидше і ефективніше виведе Україну з російського простору».
Підсумовуючи, історик говорить про головний виклик:
«Україна стала більш однорідною, втратила ілюзії щодо Росії й отримала унікальний шанс побудувати нову якість держави. Питання лише в одному: чи використаємо ми цю можливість».